Захист водія від звинувачень в порушенні дорожніх знаків або розмітки

Захист водія при звинувачення у порушенні вимог дорожніх знаків або розмітки

Стаття 122, частина 1 Кпап. Покарання передбачає штраф від 255 до 340 грн. Якщо при цьому виникла аварійна ситуація — штраф збільшується від 680 до 850 грн. Або позбавлення права керування на 6-12 місяців. Стрімкий розвиток автомобільного транспорту ставило перед кожною країною одні й ті ж завдання: як покращити організацію руху та безпеку проїзду. Для вирішення цих питань, починаючи з 1909 року, представники європейських країн регулярно збираються в Париж на конференцію з автомобільного руху, де і приймають зміни в «Міжнародну конвенцію щодо пересування автомобілів», що регламентує основні принципи дорожнього руху та вимоги до автомобілів.

Вимоги дорожніх знаків і розмітки, в цілях вашої ж безпеки, треба виконувати. Але часто ми стикаємося з ситуацією, коли виконати їх неможливо, тому що їх не видно. Наприклад, розмітка покрита снігом, затерта колесами автомобілів, а дорожній знак зник за гілками дерев або вантажівкою, що стоять на узбіччі або рухаються по правій смузі дороги.

Якщо ви зіткнетеся з подібною ситуацією, і за фактом порушення буде складатися протокол, — обов'язково вкажіть у поясненні на причини, які завадили побачити дорожню розмітку або знак. Їх існування необхідно також довести в суді. Як це зробити? Найкраще зробити фотографію. Це самий простий і короткий шлях. У разі, якщо фотоапарата не виявилося під рукою, а розмітка була покрита снігом, зверніться до суду, який буде розглядати справу, з клопотанням про витребування довідки метеослужби про те, чи спостерігалися опади у вигляді снігу в даній місцевості в певний день. При позитивній відповіді заперечувати, що сніг приховував розмітку, буде неможливо. Аналогічно потрібно вести себе в ситуації, коли ви вимушено порушили вимоги дорожньої розмітки в темну пору доби, та ще й у дощову погоду.

Іноді можна почути позицію інспектора ДАІ: - А ви що, не знаєте, що тут суцільна лінія?

Відповідь ваш повинен бути досить простий: - Як водій, у своїх діях я повинен керуватися тим, що бачу. А цю розмітку в умовах існуючої дорожньої обстановки я не бачу.

Якщо дорожній знак закритий гілками дерева, а у вас знову не виявилося під рукою фотоапарата, можете діяти аналогічно. Письмово звертайтеся в дорожньо-експлуатаційну службу і організацію, відповідальну за стан зелених насаджень. За Законом «Про звернення громадян» організація, що отримала такий запит, зобов'язана письмово відповісти на нього. Якщо ж повістка з суду прийде раніше, можна звернутися з клопотанням про перенесення засідання у зв'язку з очікуванням відповіді з відповідних організацій, який може послужити доказом вашої невинності.

Нерідко знак неможливо помітити з-за припаркованого великогабаритного транспортного засобу. У такому разі в поясненні до протоколу пишіть: «Дорожнього знака не бачив, т. к. він був закритий великогабаритним транспортним засобом». Вкажіть марку і номер автомобіля, що припарковано з порушенням пункту 15.9 ПДР.

У всіх цих випадках судді, що розглядає справу, ви повинні заявити клопотання про закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Таке клопотання, якщо воно підкріплено доказами, суд важко не задовольнити.

І все ж, щоб не витрачати час та кошти на збір доказів вашої невинності, возите в своїй машині фотоапарат або купіть мобільний телефон з таким. І не соромтеся фотографувати — адже ви збираєте докази на свою користь. Впевнені, що сам факт проведення фотозйомки трохи остудить запал співробітників ДАІ в прагненні вас покарати і часто може послужити причиною для вашого виграшу в поєдинку на дорозі.

Найбільш частою причиною порушення вимог дорожніх знаків та розмітки є не халатність водіїв, а недбалість дорожніх служб, які відповідають за встановлення цих знаків. Державтоінспекція при цьому є пасивним пособником цих порушень, оскільки саме в її функції входить контроль за дотриманням норм і стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, контроль за виконанням власниками автодоріг вимог безпеки дорожнього руху. Про це прямо сказано в «Положенні про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», затвердженим Постановою Кабінету міністрів №341. У Державтоінспекції питаннями контролю займаються спеціалізовані відділи, співробітники яких на дорогах не стоять. Інспектори ДАІ, з якими доводиться спілкуватися водіям, навряд чи знають вимоги норм, стандартів та Гостів, яким повинні відповідати дорожні знаки, світлові сигнали (світлофори) та дорожня розмітка. Їх функція полягає в іншому — стежити за тим, щоб ви дотримувалися вимог дорожніх знаків та розмітки і, в разі чого, карати вас.

Але хіба ви повинні нести відповідальність за те, що дорожній знак висить за гілками дерев, його не видно в темний час доби, або він зник за попутним автомобілем? Невже ви гідні покарання за те, що в променях сонячного світла не бачите сигнали світлофора, що дорожня розмітка затерта колесами автомобілів або не видно в нічний час доби? Саме тому ви повинні знати про те, які ж вимоги пред'являються до дорожніх знаків, світловим сигналами і дорожньої розмітки. Вони є основою для вашого поєдинку з інспектором ДАІ і успішного захисту в суді. Всі вони чітко обумовлені в міжнародній Конвенції Про дорожні знаки і сигнали», учасником якої є і Україна, яка взяла на себе міжнародні зобов'язання щодо її виконання. Приводити всі вимоги ми не будемо, їх занадто багато, і ви можете самостійно ознайомитися з ними. Наведемо лише ті, які наочно продемонструють нехтування власниками доріг міжнародних вимог і пояснять причини багатьох порушень.

Стаття 6 Конвенції визначає установку знаків таким чином: «...щоб їх легко і своєчасно могли розпізнати водії, для яких вони призначені. Будь-який знак, встановлений на боці дороги, що відповідає напрямку руху, повинен бути повторений над проїжджою частиною або на протилежному боці дороги, якщо місцеві умови такі, що цей знак може бути вчасно не помічений водіями транспортних засобів, для яких він призначений».

Стаття 7 Конвенції рекомендує: «...передбачити в національному законодавстві наступне: для того, щоб дорожні знаки, зокрема, попереджувальні знаки і знаки, що означають обов'язкове припис, за винятком знаків, що регламентують зупинку або стоянку на освітлених вулицях населених пунктів, були краще видні і могли легше читатися вночі, слід висвітлювати їх або користуватися світлоповертаючими матеріалами або пристроями, за умови, що це не призводить до засліплення користувачів дороги».

Стаття 15 Конвенції говорить, що «...попередні покажчики напрямків встановлюються на такій відстані від перехрестя, яке забезпечує їх максимальну ефективність, як вдень, так і вночі, з урахуванням умов дороги і руху, і звичайній швидкості транспортних засобів і відстані, з якого видно цей знак. Ця відстань повинна становити не менше 50 м у населених пунктах, але на автомагістралях і дорогах зі швидкісним рухом воно повинно становити не менше 500 м».

Стаття 29 Конвенції рекомендує: «...застосовувати світловідбиваючу дорожню розмітку для рухомих транспортних засобів в тих випадках, коли цього потребує інтенсивність руху, і при поганій освітленості або при повній відсутності освітлення».

Стаття 31 Конвенції обумовлює вимоги до ділянок проїжджої частини дороги, на яких проводяться ремонтні роботи: «Вони повинні чітко позначатися сигнальними знаками: встановлюються переривчасті або суцільні бар'єри, пофарбовані чергуються білими і червоними, жовтими і червоними, чорними та білими або чорними і жовтими смугами, і, крім того, вночі, якщо бар'єрів не має світловідбиваючі властивості, встановлюються вогні і світловідбиваючі пристосування. Світловідбиваючі пристосування і немигаючі вогні повинні бути червоного або темно-жовтого кольору, а миготливі вогні — темно-жовтого кольору».

Ми думаємо, що цих прикладів цілком досить для того, щоб зрозуміти — порушення водіями вимог дорожніх знаків або розмітки досить часто відбувається через їх невідповідність вимогам міжнародних норм і стандартів.

А тепер УВАГА!!! Як ми вже сказали, Україна приєдналася до вимог Конвенції і взяла на себе зобов'язання їх виконувати. Отже, дорожні знаки, розмітка і світлові знаки (світлофори) повинні відповідати вимогам міжнародного документа. Насправді це не так! В Україні існує чотири основних документи, в яких викладені вимоги до дорожніх знаків, розмітки, світлофорам і автомобільним дорогам. І називаються вони ДСТУ — «Державний стандарт України»

1. ДСТУ 4100-2002 — дорожні знаки.

2. ДСТУ 2587-94 — дорожня розмітка.

3. ДСТУ 4092-2002 — світлофори дорожні.

4. ДСТУ 3587-97 – автомобільні дороги.

Ці стандарти єдині в одному — в них сказано, що вони повністю відповідають вимогам міжнародної Конвенції. Однак це не зовсім так! Зверніть увагу на число — 2002. Воно означає, що ці стандарти почали діяти в Україні з 2002 року. До цього діяв інший стандарт. І називався він так — Міждержавний стандарт ГОСТ 23457-86 «Технічні кошти організації дорожнього руху. Правила застосування». А тепер порівняємо зміст однієї і тієї ж статті, але з різних стандартів. В редакції старого стандарту вона звучить наступним чином: «На дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки з урахуванням характеру міститься на них інформації і місцевих умов повинні дублюватися, якщо вони можуть бути своєчасно не замічені водіями за великогабаритних транспортних засобів, що рухаються по правим смугах проїзної частини».

А ось сучасна редакція: «На дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки можуть дублюватись. Необхідність дублювання знаків визначають залежно від конкретних дорожніх умов».

Якщо ви порівняєте ці два тексти з редакцією 6-ї статті Конвенції, то виявите, що сучасна українська редакція не відповідає її вимогам. Хто і навіщо це зробив? Зміни у стандарти вносив не хто інший, як наша рідна Державтоінспекція. А ось навіщо? Висновок напрошується сам собою — для того, щоб водії не змогли побачити дорожній знак з-за великогабаритного транспортного засобу, який рухався по правій смузі, з усіма витікаючими наслідками.

При під'їзді до більшості великих населених пунктів, дороги починають набувати цивілізованого вигляду, з'являється дві і більше смуги для руху в кожному напрямку. А ось дорожній знак з назвою населеного пункту варто завжди тільки з правої сторони дороги, що дає водієві всі підстави заявляти:

- Знак не бачив, оскільки в цей момент здійснював випередження великогабаритного транспортного засобу. Тому рухався зі швидкістю, дозволеною ПДР за межами населених пунктів, а саме — 90 км/год.

Якщо інспектор ДАІ з цим погодиться, але натякне, що при під'їзді до міста і ліворуч, і праворуч стояли знаки, що обмежують швидкість, водій може заявити:

- Знаки дійсно бачив, і я виконав їхні вимоги до найближчого перехрестя, як того і вимагають ПДР.

Якщо вас вирішили покарати за порушення вимог дорожніх знаків або розмітки, і всі аргументи вичерпані, виконуйте наші РЕКОМЕНДАЦІЇ:

- не погоджуйтеся з інспектором ДАІ, вимагайте складання протоколу.

- зробіть фотозйомку дорожньої обстановки (розмітки, знака тощо).

- в поясненнях до протоколу запишіть: «Вимоги дорожнього знака (розмітки) не зміг виконати, оскільки його (її) не бачив у момент керування транспортним засобом. Можливою причиною є невідповідність дорожнього знака (розмітки) вимогам нормативних документів з безпеки дорожнього руху (ДСТУ). Для з'ясування цієї обставини, докладного аналізу ситуації, що призвела до порушення, та збору доказів прошу розгляд справи відкласти і передати його на розгляд суду за місцем мого проживання (перебування)».

- при оскарженні постанови загляньте в перераховані вище ДСТУ в розділ «застосування...». Ви можете виявити, що сам дорожній знак, місце його розташування, світлофор, дорожня розмітка, різні рекламні щити або зелені насадження, що не відповідають їх вимогам безпеки. Це і буде доказом вашої правоти.

Далі ми наведемо найцікавіші витяги з державних стандартів, що забезпечують безпеку на наших дорогах:

- в одному поперечному перетині дороги допускається встановлювати не більше трьох знаків, без урахування дублюючих знаків і знаків додаткової інформації (табличок).

- знаки, установлені на дорозі послідовно, за винятком знаків, установлених на перехресті, повинні бути розташовані за межами населених пунктів на відстані не менше 50 метрів, а в населених пунктах — не менш 25 метрів один від одного.

- знаки із світлоповертальною поверхнею повинні застосовуватись на ділянках доріг без стаціонарного освітлення, знаки з внутрішнім і зовнішнім освітленням — на ділянках доріг із стаціонарним освітленням.

- знаки із світлоповертальною поверхнею допускається застосовувати на ділянках доріг із стаціонарним освітленням, якщо забезпечується видимість знаків з відстані не менш 100м.

- збоку від дороги висота установки дорожніх знаків від поверхні дорожнього покриття повинна становити не більше 4-х метрів. Послідовність розміщення знаків на одній опорі суворо регламентована.

- при обмеженій видимості перехрестя знак «Поступися дорогу» повинен супроводжуватися знаком «Проїзд без зупинки заборонено»

Дорожня розмітка, або точніше сказати, її якість заслуговує окремої уваги. Тому ми розповімо про основні вимоги державних стандартів. По-перше, про видимості розмітки. Стандарти передбачають наступну видимість розмітки:

в населеному пункті: поздовжня — 90/70 метрів (день/ніч), поперечна – 70/60 метрів (день/ніч)

- за межами населених пунктів: поздовжня -135/100 метрів (день/ніч), поперечна – 135/115 метрів (день/ніч).

Відстань видимості дорожньої розмітки визначається з висоти 1,2 м (рівень очей водія) рівнем проїзної частини, з автомобіля, який стоїть на сухій поверхні, при метеорологічному відстані видимості не менше 1000 метрів.

Наведемо й інші основні вимоги до дорожньої розмітки:

- на ділянках доріг, де дорожню розмітку, що визначає режим руху, важко помітна: сніг, бруд тощо, або не можна відновити, повинні бути установлені відповідні за значенням дорожні знаки.

- на дорогах державного значення горизонтальна розмітка повинна бути світлоповертаюча, а на інших — переважно світлоповертаюча.

- для збільшення відстані видимості горизонтальної розмітки в темну пору доби, на ділянках доріг, що не мають стаціонарного електричного освітлення, до розмічальних матеріалів необхідно додавати світлоповертаючі добавки (скляні мікрокульки) або надавати поверхні грубошерстную форму. Поверхня «кнопок» повинна бути світлоповертальною.

Дорожня розмітка, яка нанесена на наших дорогах, відповідає вимогам ДСТУ тільки протягом весни, після оновлення. Але це не стосується її світловідбивних властивостей, що дає водієві цілком законні підстави стверджувати: - Розмітку не бачив.

Наведені рекомендації щодо аналізу дорожньої обстановки застосовні і до світлофорам. Наприклад, ви знаєте, скільки часу повинен блимати зелений світло перед перемиканням на жовтий? Не менше трьох секунд! Скільки видів світлофорів існує? П'ятдесят шість! Де, як і які з них повинні встановлюватися? Яка повинна бути осьова сила світла? Які вимоги до домінантною довжині хвилі випромінювання? Ви знаєте, що сонячні промені не повинні впливати на розрізнення водієм сигналів світлофора? Всі вимоги до світлофорам визначені в національному стандарті ДСТУ 4092-2002 «Світлофори дорожні», де теж є «Правила застосування».

Ми не закликаємо вас вивчати зміст всіх вимог до світлофорам. І розповідаємо все це для того, щоб ви чітко розуміли — обвинувачення інспектора ДАІ з приводу проїзду на заборонний сигнал світлофора, ще не означає вашу провину. Цілком можливо, що сам світлофор не відповідає Правилам застосування і, таким чином, не забезпечує безпеку для учасників дорожнього руху.

Говорячи про дорожніх знаках, відзначимо ще одне явище — «невставні» дорожні знаки. Що це таке? Найчастіше, це комбінація дорожніх знаків і різних табличок до них. Наприклад, висить знак «Рух заборонено», табличка знизу говорить: «Транзит». Або, наприклад, знак «Зупинка заборонена» забезпечений табличкою «Крім автомобілів...», далі назву сусідньої фірми чи установи. Протилежний приклад — висить знак «Місце для стоянки», під ним знову табличка «Тільки для автомобілів...», і знову зазначаються обрані. За порушення вимог таких знаків співробітники ДАІ намагаються суцільно і поруч карати водіїв, часто — успішно. Як бути в таких випадках? Відповідь на це питання дає стаття 41 Закону україни «Про дорожній рух»: «Питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом міністрів України».

Звертаємося до Правил дорожнього руху, що дають виключний перелік дорожніх знаків. Уважно вивчаємо розділ 7 в Додатку до ПРАВИЛ дорожнього руху, який так і називається «Таблички до дорожніх знаків». Там же вказано, які саме таблички і з якими дорожніми знаками застосовуються. Згаданих вище поєднань немає!!! Єдина табличка, яка дає виключення з правил в деяких випадках — «Інвалід».

Подібні знаки є творчою ініціативою місцевої влади, яка теоретично не могла обійтися без узгодження з Державтоінспекцією. Але, на жаль, і тих і інших, в ПДР є пункт 32. «Окремі питання дорожнього руху, що потребують узгодження з Державтоінспекцією», де випадки установки «нестатутних дорожніх знаків» не передбачені.

Як ми вже сказали, питання організації руху віднесені до ПДР безпосередньо законом. Це означає, що ніхто — ні ДАІ, ні місцеві влади не мають права придумувати щось нове, ПДР не передбачене. Це випливає з 19-ї статті Конституції, згідно з якою посадові особи державних органів влади зобов'язані діяти лише в межах та способами, прямо встановленими Законом. Таким чином, ні місцеві влади, ні ДАІ не мали права встановлювати дорожній знак, забезпечений непередбаченої ніякими нормативними актами табличкою і, тим більше, не мають права складати протоколи за порушення вимог таких знаків.

Що робити, якщо вас звинуватять у невиконанні вимог, забезпечених незаконними табличками знаків? Насамперед, дістаньте ПДР, які завжди треба мати в машині, і запропонуйте інспектору ДАІ показати вам відповідну табличку:

- Ось коли покажете, тоді я і визнаю, що ваші вимоги і вимоги знаку — законні, а я порушив Правила.

Окремо варто зупинитися на «нестатутне» застосування знака, що забороняє в'їзд і іменується в просторіччі «цегла». Його можна побачити де завгодно — над дворовими арками, при під'їздах до админзданиям, на лісових дорогах і т. д. Нестатутне застосування цього знака, як правило, пов'язано з бажанням певної групи осіб обмежити в'їзд на свою територію стороннім відвідувачам. Тому, ви повинні знати вимоги щодо встановлення цього знаку чітко визначені державним стандартом -ДСТУ 4100-2002. Цитуємо пункт 10.5.20: «Знак 3.21 застосовується для заборони в'їзду усіх транспортних засобів у випадках, коли необхідно: запобігати зустрічний рух транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; попередити в'їзд транспортного засобу назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8. «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів»; організувати відокремлений в'їзд і виїзд на майданчиках для стоянки автомобілів, майданчиках для відпочинку, АЗС і т. д., заборонити в'їзд на окрему смугу для руху».

Ось і все, інших випадків встановлення цього знаку не передбачено.

Те ж саме стосується і знаку «Зупинка заборонена». Пункт 10.5.29 державного стандарту наказує, що «...при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку знак встановлюється лише в тих місцях, де інтенсивність руху автомобілів може створити підвищену небезпеку зіткнень. Інтенсивність руху визначається кількістю проїхали за одну годину автомобілів і становить від 300 до 600 автомобілів на годину, в залежності від категорії дороги».

І нарешті, ми пояснимо всю важливість даного розділу. Багато водіїв часто кажуть: - Нехай спочатку дороги зроблять як в Європі, а потім і «євроштрафи» вводять. З точки зору логіки така постановка питання абсолютно справедлива. Однак позиція державних мужів (і дам) дещо інша – «гроші, ввечері – стільці вранці». Спочатку ми збільшимо штрафи, на зібрані гроші придбаємо німецькі алкотестери, що американські прилади автоматичної фотофіксації, і вже потім... Ні, дороги приводити в порядок не будемо, нехай водій дивиться на ями, а не на дорожні знаки. Інакше, хто ж буде поповнювати казну, якщо ями зникнуть, розмітка стане чіткою і зрозумілою, світлофори будуть завжди працювати, дорожні знаки почнуть освітлюватися вночі? А заморська диво-техніка нехай працює. Адже при наших дорогах простіше водієві надіслати «лист щастя». Нехай він через тиждень згадує – а чи була яма на дорозі у момент фотофіксації, а працював світлофор в цей час?

Все що зробила влада за роки незалежності, за наші з вами гроші прибрала легендарні обмежувачі «40» на дорогах. Та й то, швидше це явище тимчасове. Адже ДАІ щосили вже оголосив про чергові зміни до ПДР – дозволену нещодавно швидкість руху 110 км/год треба терміново прибрати, а то водії категорично відмовляються їздити швидше ста тридцяти по нашим ямам. А за перевищення на «двадцятку» не покараєш. Та й таксистів треба прибрати з-під знаків «Зупинка заборонена». Нехай пасажири впрыгивают до них на ходу.

Іронічність наших висловлювань продиктована твердою переконаністю – державні мужі (пані) швидше пересядуть на вертольоти, ніж дороги приведуть в порядок. Тим більше що деякі з них вже це зробили.

А ось ми з вами, шановні автовласники, можемо змінити ситуацію. Дороги почнуть приводити в порядок, якщо ми навчимося правильно використовувати їх недоліки для власного захисту від штрафів ДАІ. Від кожного з нас вимагається лише небагато – ніколи не погоджуйтеся на обвинувачення інспектора ДАІ і не поспішайте оплачувати штраф. Уважно аналізуйте навколишню обстановку.

Наші дороги унікальні, куди не подивися, всюди можна побачити недотримання державних стандартів. Тут люк каналізаційний встановлений вище норми, там ямка має глибину більше дозволеної, а ось і дерево стоїть вздовж дороги. А яка там відстань від його крони до краю проїзної частини? Повірте, що і каналізаційний люк, і яма, і навіть дерево можуть прийти вам на допомогу у боротьбі зі штрафами ДАІ!

УВАГА! Стаття 53 закону україни «Про дорожній рух» встановлює відповідальність юридичних і фізичних осіб не тільки за порушення законодавства і правил про дорожній рух, але і за порушення відповідних нормативів і стандартів. Ступінь відповідальності обумовлена в статті 128-1 Адмінкодексу, що передбачає накладення штрафу на винних у неналежному утриманні доріг в розмірі від 1700 до 2040 гривень. Якщо ж ваш автомобіль постраждає в результаті попадання в дорожню яму, власника дороги можуть оштрафувати на 3060 гривень.

Відповідно до «Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», саме на неї покладено функції контролю за дотриманням норм і стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху. Вислуховуючи черговий раз від інспектора ДАІ які-небудь претензії з приводу недотримання Правил дорожнього руху, ви вправі вказати йому на недоліки дорожньої обстановки, використовувати їх для власного захисту і делікатно натякнути, що виконання обов'язків повинне бути обопільним, тоді і порушень буде менше.

На підтвердження наших слів пропонуємо вам декілька практичних прикладів. Витративши всього 5 хвилин на їх прочитання, ви зрозумієте, що наші погані дороги є, насправді, вашим захистом. Так користуйтеся нею ж, поки що така можливість є. А то, не рівна година, вони раптом стануть європейськими. Адже Євро-2012 не за горами.

СИТУАЦІЯ 1: Рухаючись по дорозі, водій побачив дорожній знак «Небезпечний поворот» і над ним дорожній знак «Обмеження швидкості 40 км/год», встановлених на одному стовпі. Його зупинили приблизно в одному кілометрі за цією ділянкою дороги, де він рухався зі швидкістю 65км/год, і виписали штраф за перевищення на 25 км/год. Інспектор ДАІ пояснив, що заборонний знак діє на всю протяжність дороги, а скасування дії знака регламентується знаком «Кінець зони всіх обмежень». От якби заборонний знак розташовувався під застережливим, тоді дії заборони вводилися тільки на ділянку небезпечного повороту.

Коментарі автоадвокатів: Порядок встановлення дорожніх знаків на одній опорі обумовлений Держстандартом №4100. Пункт 10.2.2 передбачає наступну послідовність їх розміщення (зверху вниз або зліва направо):

- знаки пріоритету;

- попереджувальні знаки;

- наказові знаки;

- заборонні знаки;

- інформаційно-вказівні знаки;

- знаки сервісу.

В описаній ситуації комбінація знаків може бути лише одна – зверху «Небезпечний поворот», під ним – «Обмеження швидкості». А ось покарали водія необґрунтовано. Згаданим стандартом передбачено, що у разі обмеження швидкості руху на небезпечних ділянках дороги зона дії знака повинна визначатися довжиною такої ділянки. Під ним була повинні перебувати відповідна табличка, відсутністю якої і скористався інспектор ДАІ, караючи водія. Але навіть в цьому випадку водій міг захиститися, посилаючись на пункт 12.10 ПДР, приписує введення додаткових обмежень швидкості лише у разі проведення дорожніх робіт. Всупереч тій же логіці, обмеження швидкості на небезпечних ділянках дороги діючою редакцією Правил не передбачено.

СИТУАЦІЯ 2: Співробітник ДАІ зупинив водія за перевищення швидкості і оштрафував. Але знак був встановлений з лівого боку по ходу руху. Співробітник ДАІ сказав, що місце встановлення знаку без різниці!

Коментарі автоадвокатів: Інспектор не прав. Місце розташування дорожніх знаків обумовлено Держстандартом 4100, де є спеціальний розділ «Правила застосування дорожніх знаків». Дорожні знаки повинні встановлюватись з правого боку дороги за межами проїжджої частини та узбіччя, на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою. Встановлення знаку з лівої сторони дороги передбачена лише в одному випадку – знак є дублюючим. На дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки можуть дублюватись. Дублюючі знаки повинні установлюватись на розділювальній смузі, а при її відсутності – над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху у зустрічному напрямку є не більше двох смуг для руху транспортних засобів.

СИТУАЦІЯ 3: Водій виїхав на смугу зустрічного руху через суцільну лінію, об'їжджаючи «лежачий поліцейський». Його звинуватили у порушенні вимог дорожньої розмітки. Чи можна такий маневр кваліфікувати, як вимушений маневр для об'їзду перешкоди? Відповідного знака 1.11 «Пагорб» перед «поліцейським» не було.

Коментарі автоадвокатів: У відповідності з описом цього дорожнього знаку, що знаходяться в ПДР, а також вимог пункту Держстандарту №4100 знак «Бугор» повинен установлюватись у разі наявності на ділянках доріг горбів, неплавных сполучень конструкцій мостів, а так само перед штучно створеними нерівностями в місцях, де необхідно примусово знизити швидкість руху. Правила застосування так званих " лежачих поліцейських обумовлені в Держстандарті №4123. Устройство принудительного снижения скорости можно применять в районе расположения детских и учебных заведений, зон массового отдыха, перед нерегулируемыми пешеходными переходами, расположенными вне перекрестков, в жилых зонах. Запрещено устанавливать элементы принудительного снижения скорости на автомобильных дорогах общего пользования за пределами населенных пунктов и на магистральных улицах. Перед бугром обязательно должен быть знак ограничивающий скорость (10-30 км/час) и, естественно знак, обозначающий наличие такого бугра. Без цих атрибутів будь бугор можна розцінювати як перешкоду на дорозі, з усіма витікаючими наслідками.